Главная | Регистрация | Вход Приветствую Вас Гість | RSS
Меню сайту
Форма входу
Категорії розділу
Мої статті [208]
Пошук
Друзі сайту
Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0

Каталог статей


Головна » Статті » Мої статті

Хто ініціював непристойну бійку за місце глави УПЦ МП

Хто ініціював непристойну бійку за місце глави УПЦ МП

В Україні народилася могутня релігійна структура, яка позиціонує себе як ідеологічний лобіст інтересів Росії... Агафангел нагородив найтитулованішого українофоба орденом.

Дивні твої справи, Господи! Брудна історія навколо непристойної бійки за крісло міценаглядача УПЦ Московського патріархату завдала нищівного етичного удару, що тільки одній релігійній конфесії України.

Вже не один місяць віруючі в Бога і порядні атеїсти України спостерігають за сварою на релігійному Олімпі Української православної церкви Московського патріархату.

Привід для жорстоких боїв із застосуванням забороненої зброї – це здоров`я митрополита Володимира, нинішнього предстоятеля УПЦ МП. Владика Володимир хворий і, як пишуть у засобах масової інформації, «дуже важко».

Здавалося, його високоморальні колеги, які декларують з амвона не тільки любов до Бога, але й до «своїх ближніх», були зобов`язані згуртувати свої лави. І, молячись за здоров`я митрополита Володимира, забути про всі розбрати, забобони і релігійні чвари. Тобто пережити лиху годину або дочекатися (як вимагає цього релігійна мораль) природного відходу місцеблюстителя в небуття.

Проте згуртована група ієрархів на чолі з митрополитом одеським та ізмаїльским Агафангелом (Савіним), схоже, почали дружно молитися. Молитися хором. Усі праведники і майже святі! Чутно їхню молитву по всій православній Україні. Правда, дивна ця молитва: «Господи! Смерті прошу в тебе! Не відмов мені, адже Господи, не для себе прошу.!»

Навряд чи є сенс повторюватися (про це написано сотні статей) і розповідати про те, як борці за чистоту віри на чолі з Агафангелом намагаються поховати владику Володимира, відсунути його від церковної влади і взяти всю повноту її у власні руки. Хоча Володимир, на думку медиків, не поспішає зустрітися з Богом.

Давайте апріорі забудемо про те, що у владики Аганфангела є власні генеральські амбіції. В принципі, ми його дуже розуміємо і співчуваємо йому. Він лише на три роки молодший за митрополита Володимира. Одеситові цього року стукне аж 74 роки. Чи ж йому думати про церковну владу? Погодьтеся, цілком природно, що віруюча людина, 74-річний владика Агафангел уже сьогодні цілком може готуватися до «вічного життя», до зустрічі з Богом і радіє цьому.

Але користуючись критеріями брежнєвської епохи, коли геронтологія була в пошані, а всі політбюро ЦК КПРС були старими маразматиками, саркастично підкреслимо, що у нинішнього митрополита Аганфагела, як і у Брежнева в 1983 році, «розквіт політичної діяльності», тобто особистий «релігійний ренесанс». Свята благодать зійшла на митрополита, свою місію на Землі він усвідомив.

То навіщо йому організовувати релігійний переворот? Усувати митрополита Володимира від церковної влади? Очолювати церковну фронду? Займатися тривіальним релігійним рейдерством? Хоча зрозуміло... Мудреці стверджують, що творіння зла, у тому числі й релігійного, наповнює людину безмежними можливостями, які і називаються влада.

Питається, чому Владика Аганфангел очолив похід проти міценаглядача Володимира? Можу, звичайно, припустити, що його змусили або вибрали серед десятка інших ієрархів УПЦ МП.

Чому? Та тому, що цей високопоставлений служитель культу – один з останніх осколків того політичного страшного часу, який ми називаємо сталінською епохою, – «страху перед страхом». Або, як писав Фернан Бродель, «часу перетворення безликої бюрократії в наглядача над повсякденністю».

Бо ж надто сильно «вмонтований» митрополит Агафангел у велике, завжди «правильне» світське життя і політику. Владику Агафангела громадяни України, віруючі і атеїсти, більше знають за його скандальними політичними заявами і тісними сточунками з можновладцями, а не з богоугодними справами.

 

Митрополит Одеський та Ізмаїльський Агафангел і Віктор Янукович перед початком Подячного молебню. Київ, 23 грудня

Наприклад, заява Аганфангела: «Львів – це наша Чечня», - цілком тягне на звання першого расиста України, войовничого сепаратиста і припускає зустріч із прокурором. Цікаво, вчора священний Синод УПЦ МП відправив на дембель 35-річного митрополита Олександра (Дробинка) за «хулу на Духа Святого». Чому Аганфангелу не зробили хоч би зауваження за слова, які провокують розпалювання національної ворожнечі і закликають до громадянської війни?

А ось почитайте спіч Агафангела про прем`єр-міністра. Ні, не України. Росії. «Особа Володимира Путіна вже зайняла місце в російській історії серед найбільших її фігур».

Як то кажуть, «не сотвори собі кумира».

І ще, догідливі й лестиві зітхання Агафангела про Путіна: «Його піднесений християнський альтруїзм, помножений на природний розум, додає особливого шарму його багатогранній особі»!

«Жесть!» Особливо сильно про путінський «піднесений християнський альтруїзм». Христос спустився на Землю! Враховуючи, що газ для України Росія продає за цінами вищими за європейські, український сир не пускають на російський ринок, а самого Путіна експерти вважають одним з найбагатших людей планети.

До речі, зовсім недавно, коли церковна печатка УПЦ МП вже була в Агафангела, 29 січня цього року в Одесі відбулася історична зустріч «друга всіх українців» Костянтина Затуліна з митрополитом Агафангелом. Владика нагородив найтитулованішого українофоба «від імені Синоду УПЦ МП Орденом преподобного Нестора Літописця з формулюванням: «за особистий вклад у підтримку канонічного православ`я».

Ну як не здригнутися, не пригадати, що нагороджений екс-депутат Державної думи Затулін у свої студентські роки командував усіма університетськими «стукачами», і за віру в Бога виключав студентів із МДУ.

Далі, читаємо стратегічні ідеї Агафангела. Я б сказав «клініка», «кінцева стадія неадекватної ситуації». Владиці Агафангелу, громадянину України, сподіваюся, відомо, що він живе в Україні, в суверенній державі, у якої є свої інтереси.

Його так обурили мітинги в Москві, що він (напевно, з політичної неписьменності) заявив, що коли «почато процес реінтеграції історичної Росії в рамках ЄЕП, коли російське державне керівництво приготувалося дати відповідь загарбницьким планам світового гегемона, який вирішив обкласти Росію, що відроджується, загороджувальним ракетним поясом», народ вийшов на вулицю і заважає Володимиру Путіну боротися зі світовим злом.

Послухайте! Чому батьки церкви такі пихаті, чванливі, суєтні? Подивився список нагороджень митрополита Агафангела. Ну, Наполеон Бонапарт! Георгій Жуков! Майже сорок орденів і медалей! Жодна сутана такої ваги не витримає. За що і від кого отримував нагороди митрополит?! Мимовільні асоціації з маршалом Радянського Союзу, чотири рази Героєм, Генеральним Секретарем ЦК КПРС Леонідом Брежнєвим.

Соромно ж!

Цікаво, скільки орденів і медалей було у Папи Римського Івана-Павла-II? Скільки є у нинішнього понтифіка? Чи був відзначений світськими властями Сергій Радонежський, інші видатні святі Російської православної церкви?

Поки писалися ці рядки, незважаючи на те, що митрополит УПЦ МП Володимир відмінив проведення призначеного на 20 лютого засідання Священного синоду, релігійна фронда на чолі з владикою Агафангелом зібралася і оточила міценаглядача Володимира такою високою любов`ю, що вона виявилася набагато вищою за стіни середньовічного замку, лондонського Тауера, башти Кремля.

 

Архієпископ Переяслав-Хмельницький і Вишнєвський Олександр (Драбинко)

Відкидаючи демагогію і словоблуддя ухвал високих зборів, Синод УПЦ МП вирішив головне питання: питання влади! Синод зняв зі всіх постів архієпископа Олександра (Дробинко), вивів його зі складу Синоду. Архієпископ Олександр, як відомо, був довіреною особою глави УПЦ МП. А близькість до першої особи завжди визначала зміст, ідеологію і об`єм влади.

Іншими словами, Синод виключив бідь-які комунікації хворого місцеблюстителя УПЦ МП Володимира із зовнішнім світом, усунув його від керівництва церквою, від мирян і кліра. Як писав святий Августин: «Ти шукаєш, звідки прийшла зла воля? Ти знайдеш людину!»

Церковний «палацовий переворот» завершено, але, схоже, боротьба за владу в УПЦ МП тільки починається. Адже той, хто рветься до влади, ніколи не може бути задоволений своїми владними повноваженнями.

Якщо говорити про політичну складову цієї події, то 22 лютого 2012 року в Україні народилася могутня релігійна структура, яка себе позиціонує як ідеологічного лобіста інтересів Росії, а не України. В усякому разі, про це свідчать заяви тих, хто визначатиме релігійне життя УПЦ МП.

Звичайно, що до звичайних віруючих УПЦ МП цей висновок відношення не має.

А взагалі, на мою скромну думку, Агафангел, який вже дійсно у зрілому віці, і радий би посидіти спокійно. Не дадуть. Тому що він частина структури, тих, кого називають «яструби» і які бажають перетворити УПЦ МП на один із інститутів Російської держави. Причому один з войовничих українофобських інструментів. Звідси такі часті візити патріарха Кирила (Гундяєва) до Одеси. Усунення митрополита Володимира від влади ініціює і диктує офіційна Москва.

Віктор Тимошенко

Категорія: Мої статті | Додав: rostik (22.02.2012)
Переглядів: 647 | Теги: Хто ініціював непристойну бійку за | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *: