Кілька днів тому наш нинішній президент відлетів у Сочі… Не для здобуття морського загару, а паритись у кравтці з газового питання. Пройшло два –три дні і читаємо: «Зустріч у Сочі: позбавлення ілюзій та передчуття нової газової війни?» Загазована Україна… Про газ говорять вже не лише в кінці та на початку року, але щодня. Суди, обговорення новин, вислови самонадіяних власників газу з півночі. «Газовий дубець» завис над нами і постійно тримає Україну в напрузі. Всі ціни та тарифи , що випереджають зарплати  списують нині  на газову складову.

 А  ще дружбі з тим газовим сусідом наш президент радіє з завзяттям дитини дитсадкового віку. А в чому радість  збільшити обсяги продажів в Росію, що вже завтра при певній відсотковій прив’язці  товарообсягів до  того «головного» ринку» обертається різкими несподіваними відмовами від українських товарів, принизливими перевірками наших підприємстів їхніми «контролерами».  А далі зупинка підприємств, ріст безробіття та  поглиблення зубожіння простих українців. А гроші отриманні  з росіян знову туди і повертаютьс я за… газ. Отака газова круговерть. Нас спонукають купляти більше газу і по дорожчій ціні, та ще й нібито без права перепродувати чи купляти газ у казахів, туркменів чи азербайджанців. Отака, панове, загазованість українського життя.

Ще років сім  тому, за Президента Кучми, "газову удавку" ніхто не відчував, ціною не цікавився і ця тема була на десятому плані. В Москві ніби чекали для своїх вибриків  майже повної газифікації українських котелень замість спалювання вугілля та появи "націоналіста" Президента Ющенка.

 Загазованість породила різні здирницькі схеми та лихварські посередницькі фірми. В усе це втягнукта  держава, а чомусь не конкретні  споживачі газу, які повинні були б самі купувати у самих виробників чи їх «торгових будинків». Далі  українці «хімічать» так, щоб до рук з того невидимого газу прилипло щось видиме і «зелене». Так легко, не доклавши ні до чого рук, класти щось у кишеню. Ледачі , щоб не забруднити рук, не стромляють трубку у смітники та послідні відстійники, щоб мати власне альтернативне паливо. Ще б пак, бо тож треба і руки забруднити і грошики вкласти… Наші ледачі «диваки» лише собі на розумі.

 А ти часом читаємо: «Наші відносини із Російською Федерацією стають все цікавішими. Вчорашня зустріч в Сочі Медвєдєва та Януковича це підтвердила. Кожен на цій зустрічі говорив про своє. Президент РФ- про злиття НАК Нафтогаз та Газпрому. Янукович - про те, що йому дуже хотілося б у питанні перегляду газових контрактів обійтися без судової процедури.

Сьогодні передовиці у російських ЗМІ вийшли під заголовками "Украина с одного газа не понимает" ,"Янукович и Медведев показали, что "медовый месяц" окончен. РФ и Украина на грани новой "газовой войны"  і т.п. Слова російського експерта Михайла Корчємкіна про ймовірність війни і про те, що вона дасть Газпрому аргумент про необхідність будівництва обхідних газопроводів, російські електронні ЗМІ передрукували сотні разів.»

 Воювати  з року в рік за  «газовий комфорт» від росіян українцям  не ліньки.  Ліньки тільки працювати над розширенням видобутку власного газу. Та воюють бездарно – весь час не то на боці і ворога, не то з викрученими руками в угоду ворогові, як полонені, а точніше «загазован»і . А чому немає волі та голосу на рахунок ціни за транзит? Знову війна на боці ворога? А може «любов до відкатних зелених»…

  А навколо все «загазоване» : нові ціни на хліб та все «прикуте до газу». А ще в липні без звичайного галасу знову підняли  ціни за газ більше ніж на 20%. Красиво і вправно! Газуємо далі…

 А Росія,отримавши від легковірних  за нібито «газові пільги» поступки по Севастополю, далі  намагається тягнути «газовим ланцюгом» Україну до митного союзу. А потім,  коли Україна забажає «якогось здешевлення», то знову  мудро скаже, що це різні речі, що не стосуються одна одної. А експерти тим часом  митикують прогнозують непрогнозоване з цього питання – настрій нашого північного сусіда. Але ж «умом Росію не понять», а провчити немає хисту та змоги, а головне, мабуть,  через щось просто вдавано ліньки. А партнерів з нетвердою позицією не шанують та зверхньо витирають об них ноги.